Вели́ка Бага́чка (до 1925 року — Багачка) — селище міського типу в Україні, у Полтавській області, районний центр Великобагачанського району. Історичне населене місце.
Вперше поселення згадується на карті України французького інженера Гійома Боплана під назвою Богачка. В матеріалах українських істориків М. О. Максимовича та Ф. Д. Ніколайчика, згадується «богацька сотня». Це наштовхує на думку про можливість існування другої назви поселення — Богацьке. За іншою легендою, свою назву Багачка отримала в честь першого поселенця в цій місцині — козака Івана Богача.
З 1649 року село Богачка стає сотенним містечком Миргородського полку. Тоді Богацька сотня налічувала 256 чоловік. Двічі (1648 та 1696 роках) Богачка вщент спалювалася кримчаками. У 1710 році в селищі збудували церкву Різдва Богородиці. У складі Богацької сотні на 1764 рік значилося 372 чоловіки населення.
З 1802 року Богачка належить до Миргородського повіту Полтавської губернії. В 1839 році в Богачці створене волосне управління. На 1846 рік у волосному центрі проживало 2082 особи. У 1847 році в Богачці відкрилося приходське училище, в якому навчалося 50 дітей.
За даними на 1859 рік у державному та власницькому містечку мешкало 3200 осіб (595 чоловічої статі та 677 — жіночої), налічувалось 204 дворових господарства, існували 2 православні церкви, сільське приходське училище, завод, відбувалось 2 ярмарки на рік.
1881 року була споруджена Троїцька церква.
Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі, центрі Багачанської волості, мешкало 1541 особа, налічувалось 262 дворових господарства, існували 2 православні церкви, єврейський молитовний будинок, школа, 3 постоялих двори, 10 постоялих будинків, 2 лавки, 4 кузні, 5 водяних і 23 вітряних млини, 3 цегельних і винокурний заводи, відбувалось 4 ярмарки на рік.
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 3320 осіб (1580 чоловічої статі та 1740 — жіночої), з яких 3144 — православної віри.
На 1910 рік населення Богачки становило 3150 чоловік. Ремісничих людей було не багато: теслярів — 12, шевців — 18, чоботарів — 17, столярів — 5, ковалів — 6, ткачів — 5. Всі інші мешканці займалися землеробством, рідше — вівчарством. На 1917 рік Богачка вважалася селянами навколишніх сіл одним із культурних населених пунктів. Адже в ній діяло дві початкові школи, земська лікарня і дві церкви. Інтелігенція була представлена шістьма вчителями, лікарем та фельдшером. В березні 1923 року Богачка стала центром сільської Ради. В 1925 році було здійснено нове районування і селище стало райцентром. З цього року за селищем закріплюється назва — Велика Багачка.
